Юрій Андрухович: Футбол з балетом

Я не знаю (точніше, я добре знаю), що Росія розуміє під словами «розумний баланс». Самі лише поділи й розподіли, «сфери впливу», «зони відповідальності» та «канонічні території». Мені як одному з тих екс-громадян СРСР, яким, на відміну від пана Путіна, розпад згаданої наддержави аж ніяк не здається «найбільшою трагедією ХХ ст.», зовсім не хочеться опинитись у старих, «передоднополярних» реаліях «боротьби за мир», від якої не лишається каменя на камені.

1-й клас

Вагон №1: поезія

Андрій Бондар (Київ)

Сталін мав рацію

Лешек Енґелькінґ (Варшава)

Не маю виходу

Томаш Ружицький (Ополе)

Vaterland

Кшиштоф Нєвженда (Берлін)

Вірші з трьох збірок

Олег Кочевих (Київ)

Львівська ентропія 2

Вагон №2: проза

Олег Кочевих (Київ)

Ліза Ельнезешт

Уладзімір Арлов (Мінськ)

Риба та інші

Андрій Жураківський (Івано-Франківськ)

Собака й не тільки

Олег Криштопа (Івано-Франківськ)

Ліки від нудьги
уривки

Вагон №9: поштовий

Маркіян Філевич (Ґрац)

Лист із Ґрацу

2-й клас

Вагон №3: есеїстика

Леонідас Донскіс (Вільнюс-)

Джордж Орвел: анатомія фанатизму й ненависті

Юрій Андрухович (Івано-Франківськ)

...но странною любовию

Микола Рябчук (Київ)

Saturday Night

Алла Татаренко (Львів)

Мілош Црнянський – герой постмодерної епохи

Андрій Портнов (Дніпропетровськ)

Мій Краків

Лариса Андрієвська (Львів)

Гласкові кроки у хмарах

Вагон №4: інтерв'ю, діалог

Юрій Винничук (Винники)

“Про все це тяжко розказати…”

Вагон №5: книжковий процес

Катерина Ботанова (Київ)

Епатажні акварелі

Олександр Бойченко (Чернівці)

До теорії українського маразму

Вагон №6: нон-фікшн

Альфред Дьоблін (Берлін)

Подорож до Польщі. Львів

Вагон №7: СВ: класика

Мілош Црнянський (Белград)

Щоденник про Чарноєвича
уривки

Марек Гласко (Варшава)

Найсвятіші слова