Юрій Андрухович: Футбол з балетом

Я не знаю (точніше, я добре знаю), що Росія розуміє під словами «розумний баланс». Самі лише поділи й розподіли, «сфери впливу», «зони відповідальності» та «канонічні території». Мені як одному з тих екс-громадян СРСР, яким, на відміну від пана Путіна, розпад згаданої наддержави аж ніяк не здається «найбільшою трагедією ХХ ст.», зовсім не хочеться опинитись у старих, «передоднополярних» реаліях «боротьби за мир», від якої не лишається каменя на камені.

1-й клас

Вагон №1: поезія

Ігор Котик (Львів)

Ремонт свідомости

Сєрґєй Тімофєєв (Рига)

Прогресивний ді-джей

Маріуш Ґжебальський (Познань)

Урок ангельської

Вагон №2: проза

Віктор Єрофєєв (Москва)

Хороший Сталін
(фраґменти)*

Таня Малярчук (Київ)

Я і моя священна корова

Ірена Карпа (Київ)

Перламутрове порно (Супермаркет самотності)
(уривок)

Спецвагон

(Київ)

НЕЛЕҐАЛ ОРФЕЙСЬКИЙ

Юрій Андрухович (Берлін)

Як риби у воді
29 річкових пісень

2-й клас

Вагон №3: есеїстика

Томаш Вашут (Прага-Бухарест)

Еміль Чоран. Метафізика семигородської меланхолії

Степан Процюк (Івано-Франківськ)

Необов’язкові рефлексії про нехрестоматійного філософа

Вагон №4: інтерв'ю, діалог

Сергій Жадан (Харків)

“Я себе бачу письменником, який пише те, що йому хочеться”

Вагон №5: книжковий процес

Олександр Бойченко (Чернівці)

Таки дві України

Вагон №6: нон-фікшн

Василь Махно (Нью-Йорк)

Express “Venezia”

Вагон №7: СВ: класика

Еміль Чоран (Париж)

Недоречність народження
(фраґменти)