Юрій Андрухович: Футбол з балетом

Я не знаю (точніше, я добре знаю), що Росія розуміє під словами «розумний баланс». Самі лише поділи й розподіли, «сфери впливу», «зони відповідальності» та «канонічні території». Мені як одному з тих екс-громадян СРСР, яким, на відміну від пана Путіна, розпад згаданої наддержави аж ніяк не здається «найбільшою трагедією ХХ ст.», зовсім не хочеться опинитись у старих, «передоднополярних» реаліях «боротьби за мир», від якої не лишається каменя на камені.

1-й клас

Вагон №1: поезія

Ришард Криніцький (Краків)

Передайте далі

Даріуш Сосніцький (Познань)

І все ж

Остап Сливинський (Львів)

EVA

Вагон №2: проза

Славомір Мрожек (Краків)

Моніза Кляв’є

Дорота Масловська (Краків)

Відділення патології вагітності

Стефан Хвін (Ґданськ)

ГАНЕМАН
(уривки)

Спецвагон

Сергій Жадан (Харків)

Український мідл-клас

Ольга Токарчук (Валбжих)

Заготовки на життя
(від нестравності)

2-й клас

Вагон №3: есеїстика

Анджей Стасюк (Чарне)

Мені в житті пощастило

Вагон №4: інтерв'ю, діалог

Оля Гнатюк (Київ)

Оля Гнатюк: “ТРЕТЬОГО НЕ ДАНО”
Розмова Олександра Бойченка з Олею Гнатюк

Вагон №5: книжковий процес

Павел Дунін-Вонсович (Варшава)

Що тут сталося з літературою?*

Ігор Котик (Львів)

Андрій Бондар, поет без діагнозу

Вагон №6: нон-фікшн

Василь Махно (Нью-Йорк)

Коментар до вірша “Нью-Йоркська листівка Богданові Задурі”